За даними світової статистики, частота користування повітряним транспортом (достатньо повно характеризує попит на його послуги), в стабільних умовах прямо залежить від рівня економіки країни, який, у свою чергу, може бути оцінений через рівень ВВП на душу населення.У розвинених країнах Європи, з рівнем ВВП в 12-20 тисяч доларів на людину, частота користування повітряним транспортом лежить в межах 0,8-1,1 польоту в рік на душу населення, у США та Канаді, де ВВП на душу населення - 25-30 тис дол., - до 1,8-2,0 польотів на рік, у країнах, що розвиваються, в залежності від рівня ВВП та особливостей географічного положення - в межах 0,05-0,5 польотів на рік.У СРСР, за рахунок державного регулювання тарифів на авіаперевезення, частота користування повітряним транспортом підтримувалася на рівні близько 0,6 польотів на рік, т.е.кілька більш високому ніж у країнах з ринковою економікою при тому ж обсязі ВВП на душу населення.Пасажирооборот в Росії в 1990 г.становив майже 160 млрд.пкм на рік, було перевезено близько 90 млн.пасажирів (по СРСР в цілому 240 млрд.і 138 млн.).В умовах загального економічного спаду в Росії в 1991-96 роках скорочення приблизно вдвічі обсягу ВВП країни, лібералізація цін, у тому числі на паливо, і припинення державного регулювання тарифів на авіаперевезення з неминучістю призвели до істотного скорочення частоти користування повітряним транспортом (до 0,2 польоту в рік на душу населення в 1996-97 рр..), відповідного зменшення пасажиропотоку (близько 26 млн.пасажирів у 1997 г.) та пасажирообороту (65-66 млрд.пкм в 1997 г.), скорочення частки повітряного транспорту у внутрішніх пасажирських перевезеннях до 15%.Аналогічні процеси характерні і для всіх країн СНД.У той же час, у зв'язку з розвитком міжнародних зв'язків, дещо зріс (приблизно на 25% з 1990 по 1997 рік) пасажиропотік на міжнародних (далеке зарубіжжя) авіарейсах і досяг до 1997 року більше 35% всього пасажирообігу на повітряному транспорті (у 1990 році - близько 12%).Вантажні повітряні перевезення в Росії з переходом на ринкову економіку також скоротилися з 2,7 млрд.тоннокілометров в рік в 1990 році приблизно до 2 млрд.тоннокілометров в 1995-96 роках при деякій тенденції зростання в 1997 році (за оцінками - до 2,2 - 2,4 млрд.ткм), в основному - за рахунок зростання міжнародних перевезень та перевезень в СНД, що обслуговуються російськими авіакомпаніями.Обсяги робіт вертольотів цивільної авіації скоротилися за аналізований період з 330 млн.тоннокілометров в 1990 році до 80-85 млн.ткм в 1996-97 роках і мають тенденцію подальшого зниження.Різко скоротилося використання легкої, сільськогосподарської та санітарної авіації.До 70-75% легких літаків місцевих авіаліній, сільськогосподарської, санітарної, відомчої авіації простоює.Наліт на експлуатовані легкі літаки не перевищує декількох сот годин на рік.У 1997 г.і першій половині 1998 р.намітилася деяка стабілізація обсягів авіаперевезень.У 1997 г.було перевезено близько 26 млн.пасажирів, авіакомпанії ГА закінчили рік з прибутком.За перше півріччя 1998 г.пасажирооборот, за оцінками, зріс.Серпневий криза різко переламав цю тенденцію.У другому півріччі пасажиро - і вантажообіг знизилися на 20 - 30%, а в цілому за 1998 г.перевезено всього 22400000.пасажирів (зниження до 1997 г.на 13%) при пасажирообігу 55500000000.пас.км (зниження на 10%).При цьому за міжнародними лініями зниження склало лише 6%.Вантажоперевезення за рік знизилися на 24%.За прогнозами ФАС на відновлення рівня перевезень 1997 р.буде потрібно, як мінімум, два роки, за умови, що не буде нових криз і в економіці країни буде забезпечена відносна стабільність.Після 2000 - 2001 рр.., базуючись на помірно-оптимістичному прогнозі (ріс ВВП до 2005 г.в 0.5 - 1.5% на рік, після 2005 р.- 2 - 4%), можна очікувати і відповідного зростання авіаперевезень.За песимістичним сценарієм повітряному транспорту Росії загрожує повний розвал і оцінювати місткість ринку авіатехніки просто не має сенсу.
